Опубліковано: 22.06.2020 - 11:36.

22 червня в Україні – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни

КИЇВ. 22 червня. Сьогодні в Україні День скорботи і вшанування пам’яті жертв Другої світової війни.

Щорічно цей День проходить 22 червня, у день початку німецько-радянської війни, яка забрала життя близько 8-10 млн українців. Рано-вранці 22 червня 1941 року відбулося бомбардування Києва.

Війна між нацистською Німеччиною та Радянським Союзом, що розпочалася 22 червня 1941 року, стала найтрагічнішим та найкривавішим етапом Другої світової війни, призвела до колосальних людських втрат, передусім для України.

Найжорстокіша  війна в історії людства, що забрала десятки мільйонів життів, тривала 1418 днів. Щодня гинуло близько 14104 людей. Кожну годину- 588, кожну хвилину -10 людей. Жахлива арифметика…

Всі , хто став для нас прикладом беззавітної любові до Вітчизни і свого народу, незламної волі і героїзму, живуть у вдячній пам’яті народів. Це пам’ять про подвиги, здійснені на полях боїв з агресором, пам’ять про тих, хто вершив історію, прийняв смерть заради Перемоги, заради Батьківщини , заради майбутнього. Повага й шана до них передаються з покоління в покоління.

В бібліотеці інституту, з нагоди шанування пам’яті жертв війни, експонується виставка-реквієм  «Горить свіча, як пам’ять, як сльоза», матеріали якої ,  ознайомлюють  з трагічними сторінками воєнного лихоліття, узагальнюють  важкий  шлях  до Перемоги.


День пам’яті засновано указом Президента України № 1245/2000 від 17 листопада 2000 року, також Верховна Рада запровадила всеукраїнську хвилину мовчання у цей день.

Щорічно 22 червня відбувається приспущення державного прапору України з чорними стрічками на будинках та спорудах органів та установ державної влади.

Окрім того, Держкомітет телебачення і радіомовлення має забезпечувати обмеження трансляції розважальних програм радіо і телебачення, а також о 10:00 переривати трансляцію передач, вшановуючи пам’ять загиблих у війні.


Українського інституту національної пам’яті про міфи та реальні події німецько-радянської війни


22 ЧЕРВНЯ 1941 РОЗПОЧАЛАСЯ НІМЕЦЬКО-РАДЯНСЬКА ВІЙНА

Один із міфів про Другу світову війну, що залишилися у спадок від Радянського Союзу, говорить, що нацистська Німеччина напала на СРСР “віроломно, без оголошення війни”. Що насправді відбувалося 22 червня 1941 року, розповідає одна з публікацій книги “Війна і міф. Невідома Друга світова”.

Усі міфи, спростовані у виданні, можна прочитати за посиланням.

“Сьогодні, о 4 годині ранку, без висунення будь-яких претензій до Радянського Союзу, без оголошення війни, німецькі війська напали на нашу країну…”

В’ячеслав Молотов, виступ по радіо 22 червня 1941 року

22 червня 1941 року гітлерівська Німеччина віроломно і зненацька напала на Радянський Союз.

«Большая советская энциклопедия», видання 3-є, том 5

Суть міфу

Суть міфу заховалася у двох словах: «віроломно» і «без оголошення війни». «Віроломність» і неочікуваність нападу призвели до поразок першого періоду радянсько-німецького військового конфлікту.

Факти стисло

Починаючи з квітня до самого 22 червня 1941 року СРСР та його найвище керівництво отримали десятки різноманітних повідомлень і розвідданих, що інформували про агресивні плани Третього Райху проти СРСР.

Уночі 22 червня 1941 року нарком закордонних справ СРСР В’ячеслав Молотов прийняв німецького посла у Москві Фрідріха-Вернера фон Шуленбурґа. Під час зустрічі Шуленбурґ передав Молотову ноту про початок війни.

О 4 годині ранку того самого дня у німецькому МЗС міністр закордонних справ Райху Йоахім фон Ріббентроп повідомив радянського посла у Берліні Володимира Деканозова про початок війни та вручив письмовий меморандум, де було викладено претензії німецького уряду до СРСР та пояснення причин нападу.

І де-факто, і де-юре це було офіційним оголошенням війни Радянському Союзу.

Факти докладніше

Як і багато інших радянських історичних міфів про війну, цей міф є такою собі «димовою завісою». Треба було пояснити, як так сталося, що у 1941 році німецькі війська змогли зупинити аж під стінами Москви.

Мовляв, увесь «передвоєнний період» Радянський Союз тільки те й робив, що послідовно «боровся за мир» та всіма способами «відтягував» початок війни. Але підлий та підступний ворог усе одно напав несподівано, коли до цього ніхто не був готовий.

Саме тому провалилася оборона. Саме тому війська, замість того, щоб розбити агресора «малою кров’ю та на ворожій території», мусили відступати до самої Москви. Саме тому шість радянських республік на тривалий час потрапили під нацистську окупацію.

Свій початок цей міф бере зі знаменитої промови Молотова по радіо 22 червня 1941 року.

У промові Молотов заявив, що о 4 годин ранку без оголошення війни та будь-яких претензій німецькі війська перейшли кордон та напали на Радянський Союз.

З часом під впливом багаторазового повторення пропагандою міф зазнав незначних змін. Його найпоширеніша на сьогодні версія говорить, що Німеччина віроломно та без оголошення війни напала на СРСР.

Але творці та теперішні носії цього міфу уникають інших фактів. Повний текст промови Молотова зараз, здебільшого, невідомий широкому загалу. Тому з цієї промови цитується лише невеличкий фрагмент, де говориться про віроломний «напад без оголошення війни».

Однак далі у цій самій промові Молотов сказав, що посол Шуленбурґ ще вранці 22 червня зробив «заяву від імені свого уряду про те, що німецький уряд вирішив виступити з війною проти СРСР у зв’язку зі скупченням частин Червоної армії біля східного німецького кордону».

Про цю частину виступу Молотова теперішні адепти цього міфу воліють не згадувати.

Уже після війни маршал Георгій Жуков згадував, що близько 4:30 ранку 22 червня «посол граф фон Шуленбурґ просить прийняти його для термінового повідомлення. Прийняти посла було доручено В. М. Молотову. <…> За деякий час до кабінету швидко увійшов В. М. Молотов: — Німецький уряд оголосив нам війну».

Про зустріч із Шуленбурґом уночі 22 червня після війни згадував і сам Молотов. За його словами: «Німецький посол вручив ноту одночасно з нападом».

О 4 годині ранку 22 червня радянського посла у Берліні Деканозова викликали до керівника німецького МЗС Ріббентропа. У записі їхньої бесіди говориться, що: «Імперський міністр закордонних справ почав бесіду з зауваження, що вороже ставлення радянського уряду до Німеччини та серйозна загроза, яку Німеччина вбачає у концентрації російських [військ] на східному кордоні Німеччини, змусили Райх застосувати військові контрзаходи. Деканозов знайде докладне викладення мотивів, що пояснюють німецьку позицію, у меморандумі, який Імперський міністр йому вручає».

Вручення меморандуму радянському послу в Берліні, а також заява німецького посла Шуленбурґа у Москві та вручення відповідної ноти Молотову були актом офіційного оголошення Німеччиною війни СРСР.

А отже, напад нацистської Німеччини на Радянський Союз супроводжувався не тільки оголошенням війни, але й поясненням причин, які спонукали до цього.

Німецькі солдати перетинають кордон із Радянським Союзом. На фото видно прикордонний знак СРСР

Цим подіям передували численні попередження про приготування Третього Райху до війни проти СРСР. Ще влітку 1940 року на основі донесень радянського розвідника «Яреми» (український художник Микола Глущенко) була складена доповідна записка для вищого керівництва СРСР про підготовку Німеччини до агресії. Крім чисельних попереджень з боку розвідки, інформація також надходила від західних держав, але сприймалася у Кремлі як намір розсварити СРСР з Німеччиною. Перед самим наступом солдати Вермахту дезертирували, переходили німецько-радянський кордон та повідомляли радянським військовим про майбутній наступ на СРСР. Різні дослідники називають різну кількість таких попереджень: від кількох десятків до кількох сотень з усіх названих джерел.

До Києва, Мінська і Москви, починаючи з квітня 1941 року, надходила інформація про воєнні приготування та концентрацію військ на німецько-радянському кордоні. Лише протягом останніх десяти днів перед нацистською агресією СРСР отримав майже 50 різних розвіддонесень, які відносно точно називали дату ворожого наступу.

Сумарно прикордонники, спираючись на інформацію від перебіжчиків та польського населення за кордоном, близько 25 разів називали 22 червня як можливу дату наступу.

Одним із таких документів є опублікована Архівом СБУ у червні 2013 року доповідна записка секретарю КП(б)У Хрущову про концентрацію німецьких військ у прикордонних районах СРСР.

Записка була укладена 15 травня 1941 року наркомом внутрішніх справ УРСР Павлом Мешиком і розкривала широке коло приготувань Вермахту: будівництво військового аеродрому поблизу міста Ярослава, концентрація в його околицях великої кількості військ, передислокація до радянського кордону танків і важкої артилерії з-під Кракова, Ряшева та Радома, приїзд до Перемишля високого (але ім’я не встановлено) армійського керівництва.

Документ варто процитувати: «Прибулі в прикордонну смугу німецькі солдати з окупованих країн — Франції, Норвегії і Данії — поширюють чутки, що командування німецької армії має намір захопити Західну Україну, відрізавши її клином з боку Рави-Руської та Румунії — на Львів. Виступ німецьких військ проти Радянського Союзу має розпочатися після закінчення дощів, як тільки настане погода».

Як видно, нарком Мешик подавав Хрущову інформацію про можливий наступ разом з відомостями про різноманітні чутки. Але наступ на СРСР розпочався насправді: на світанку 22 червня 1941 року, через п’ять тижнів після написання цієї доповідної записки. Зненацька?

 

Сергій Рябенко

 

Be the first to comment on "22 червня в Україні – День скорботи і вшанування пам’яті жертв війни"

Leave a comment